НАВІ́СА, СИ,
Наві́са, си, ж. Свѣсившійся съ деревьевъ и пр. снѣгъ. Желех. См. Наві́сочка.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 470.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
НАВІ́СИТИ →← НАВІРЯ́ТИ, РЯ́Ю, ЄШ,